05 травня 2025 г., 15:09
Пакистан зіштовхнувся з критичною нестачею артилерійських боєприпасів. Нинішніх запасів, за оцінками експертів, вистачить лише на чотири дні у разі повномасштабного збройного конфлікту. Однією з причин дефіциту називають експорт боєприпасів до України.
Про це пише агенція ANI з посиланням на джерела в оборонному секторі.
"Пакистанські збройові заводи, що відповідають за забезпечення армії, наразі намагаються відновити запаси в умовах глобального зростання попиту на озброєння та застарілої виробничої бази. У результаті, за поточного рівня ресурсів, збройні сили Пакистану можуть підтримувати бойові дії високої інтенсивності лише протягом 96 годин, що викликає серйозну стурбованість у військовому керівництві", - йдеться в публікації.
Пакистанська військова доктрина передбачає швидку мобілізацію для протидії чисельній перевазі Індії, роблячи особливий акцент на використанні артилерії та бронетанкових з’єднань. Проте, як зазначають експерти, через брак 155-мм снарядів для самохідних гаубиць М109 та 122-мм реактивних снарядів для установок БМ-21, здатність армії ефективно протистояти можливому наступу Індії суттєво обмежена.
У квітні 2025 року в соціальних мережах з’явилася інформація, що великі партії 155-мм снарядів, які мають ключове значення для артилерійських підрозділів, передані Україні. Це ще більше посилило побоювання щодо виснаження стратегічних запасів боєприпасів.
Читайте по темі: Фінляндія готує 29-й пакет військової допомоги Україні
Колишній головнокомандувач пакистанської армії генерал Камар Джавед Баджва раніше визнавав наявні обмеження, наголошуючи, що Пакистан не має достатніх ресурсів для ведення тривалого конфлікту з Індією ‒ ані у військовому, ані в економічному вимірах.
За даними розвідки, Пакистан розмістив склади з боєприпасами поблизу індійського кордону, готуючись до можливого загострення. Водночас джерела зазначають, що надмірна концентрація зусиль на експорті зброї в умовах економічної нестабільності поставила під загрозу власну обороноздатність країни.
Паралельно з цим економічна ситуація в Пакистані погіршується: зростає інфляція, накопичується зовнішній борг, зменшуються валютні резерви. Через це армія вже була змушена скоротити норми харчування, скасувати навчання та призупинити планові маневри через нестачу пального.