Велика історія. Як російський бізнес в Україні стає європейським і уникає санкцій — кейс VS Energy

05 лютого 2023 р., 07:53

Петро Гаврищак   384   0  

Велика історія. Як російський бізнес в Україні стає європейським і уникає санкцій — кейс VS Energy

Президент московського ФК ЦСКА Євген Гінер із партнерами створив одну з найбільших українських ФПГ. Наразі їхні компанії офіційно належать (колишнім) дружинам та консультантам — громадянам країн ЄС. Чи достатньо цього, щоб урятувати бізнес?

Протягом 20 років співвласниками однієї з найбільших українських фінансово-промислових груп VS Energy з активами в енергетиці, металургії та нерухомості вважалися російські бізнесмени Євген Гінер, Михайло Воєводін та багаторічний депутат Держдуми Олександр Бабаков, який голосував за анексію Криму та агресію проти України. Проти них наприкінці минулого року запроваджено санкції, акції пов’язані з групою компаній заарештував суд .

Проте сьогодні VS Energy, чия приналежність до російського капіталу весь цей час ні в кого не викликала сумніву, донатить мільйони української армії та категорично відхрещується від «зв’язків із росіянами», визнаючи серед своїх колишніх власників лише Гінера. Чи має вона шанси переконати в цьому українську владу?

NV спробував розібратися у цій заплутаній історії.

Російський бізнес Гінера в Україні. Період накопичення

"Словаки". Саме так в Україні одразу прозвали групу, яка навесні 2001 року купила чотири українські обленерго — у Житомирі, Кіровограді, Херсоні та Севастополі. Назву подарувала країна реєстрації компанії, що перемогла у приватизації, — Словаччина, Виходоslovenske Energeticke Zavody.

Хоча спекотної битви на торгах не вийшло, покупець спочатку не викликав запитань. По-перше, власником словацької компанії була держава. По-друге, до торгів допустили лише іноземців. Змагатися за українську енергетику збиралися ще двоє — Electricite de France та американська AES, яка й придбала два інші лоти — Києвобл- та Рівнеобленерго.

Бізнес обіцяв бути вигідним. Щоб залучити брендових інвесторів, влада гарантувала покупцям через тарифи прибутковість у 17% річних у валюті на витрачені при приватизації гроші, згадував в інтерв’ю liga.net Макар Пасенюк, який тоді консультував EDF. Ця норма діяла до 2015 року.

Єдине, що дивувало, — відносно невеликий масштаб словацької компанії, вся річна виручка якої за попередній рік дорівнювала $200 млн. А заплатити за чотири українські компанії вона погодилася близько $90 млн, за тодішнім курсом. Покупець витрачатиме на інвестиції залучені західні гроші, пообіцяв після конкурсу директор словаків Йозеф Бойтуш і обмовився: компанія проходить реструктуризацію економіки та власності.

Це безпосередньо стосувалося її нових українських активів. Всього через рік, за згодою Фонду держмайна, всі чотири обленерго перейшли до новоствореної голландської VS Energy International NV, в Україні її назвали дочірньою компанією словаків.

Але не тільки. По-перше, усередині було ще кілька дрібних акціонерів — український Перший інвестиційний банк (зараз належить Гінеру) та кілька офшорок. По-друге, керувати компанією став російський бізнес. З 2002 по 2005 роки членом наглядової ради словацьких голландців разом із Йозефом Бойтушем був Бабаков, випливає з даних голландського реєстру, які опублікував проект rupep.org .

Третім учасником ради та гендиректором голландської VS Energy став відомий російсько-французький юрист Олександр Гарез . Водночас, з 2001 по 2005 роки, він був членом ради директорів московського ФК ЦСКА. Президентом клубу 2001-го став Євген Гінер. Гарез пішов з VS Energа та ЦСКА одночасно, 2005-го, і заснував мережу кондитерських Волконський.

Коли російське коріння «словаків» перестало бути таємницею в Україні, Бабаков, який ще недавно прогулювався штабом Нашої України в помаранчевому шарфику в компанії Юрія Луценка та брата майбутнього президента Петра Ющенка, нарешті особисто вийшов з тіні. «Тут я представляю групу компаній, розмови про активи якої ведуть практично усі. Тому хотілося б зробити певну ясність. Йдеться про готелі Прем’єр Палас і Ореанда, а також енергетичний бізнес — Житомир-, Кіровоград-, Севастополь-, Херсон- і Одесаобленерго… Зазначу, що приватний капітал, який я представляю, працює в Україні близько десяти років», — заявив російський депутат у березні 2005 року в інтерв’ю Інвестгазеті (після її закриття, архів видання було перелито на сайт газети Дело, яка входила у видавництво Економіка Віктора Пінчука // Від Skelrt.Info: життя для видавництва Ляшенко дав ВД Handelsblatt а до цього Віталій Гайдук. Але Ляшенко просто їх Гайдук його просто послав (Пінчука змусили підняти).

Олександр Бабаков // Російський бізнес Гінера в Україні

Хто ще? VS Energy — бізнес чотирьох партнерів: Бабакова, Гінера, Сергія Шаповалова та Михайла Воєводіна, розповідав 2006-го Діловій столиці покійний російський бізнесмен Максим Курочкін. Саме Воєводін, за його словами, був лідером четвірки. На початку нульових Курочкін працював із групою: очолював наглядові ради Прем’єр Паласа та Одесаобленерго. Бабаков також входив до ради Прем’єр Паласа.

Така структура власників на роки міцно закріпилася у медіапросторі. Спілкуючись із журналістами, причетність Бабакова до групи у 2013 році фактично підтверджував президент українського ВС Енерджі Михайло Спектор та його колишній заступник Борис Баум , які працювали у групі до 2015-го.

Розподіл часток був рівним серед усіх учасників, розповідав Курочкін, але сама схема власності була вкрай заплутаною. Мені доведеться креслити дуже багато схем. Це – непроста багатоступінчаста структура, і питання, скільки у кого було в якомусь обленерго, просто некоректне », – пояснював він Українській правді. Що це означає на практиці, спробував розібратися російський Forbes, розшукуючи 2011 року власників ЦСКА. У ланцюжку засновників, який розплутали російські журналісти, знайшлося місце і для компаній, пов’язаних із голландською VS Energy (докладніше — тут ). Курочкіна навесні 2007-го вбив кілер на виході зі Святошинського райсуду у Києві.

Словацька група в Україні швидко стала дуже великим бізнесом. Після того, як у 2013 році доходність для обленерго знизили з 17 до 15%, вона викупила два обленерго у американської AES. Річний виторг всіх її восьми енергокомпаній на той момент перевищував 13 млрд грн, підрахувала liga.net . Крім того, їх власники контролювали Дніпроспецсталь, володіли Першим інвестиційним банком, ТЦ Метрополіс та Метроград, керували чи не найбільшою в країні мережею 4-5* готелів, що об’єднана під парасолькою Premier Hotels.

Може бути ще більше, якби не продаж 40% Полтавського ГЗК Костянтину Жеваго 2002-го, до стрімкого зростання цін на руду. Вартість цієї угоди зараз може викликати лише посмішку — $27 млн. Продав актив Курочкін, розповідав співрозмовник NV, який добре знайомий із бізнесом групи. Спроби повернути акції через суд тривають досі. Хоча зараз у VS Energy заперечують, що мають відношення до позивачів, у 2016-му під час обшуку за київською адресою офісу НД Енерджі, серед інших документів правоохоронці вилучили «папку синього кольору з позначкою Gilson Investments, Emsworth Assets Limited, Clarefort Development. Це назви трьох компаній, які позиваються до ПГЗК.

Крім того, Бабаков та Воєводін були добре знайомі з найбагатшими українцями, свідчать матеріали Високого суду Англії та Уельсу у справі Віктора Пінчука проти Ігоря Коломойського.

2006 року в Женеві Коломойський, Боголюбов, Пінчук, Воєводін, Бабаков та Спектор домовилися про створення спільного феросплавного холдингу. Останніх у рішенні британської Феміди називають "третя сторона", їм дісталося 20% в об’єднанні. Топменеджери VS Energy Спектор та Борис Баум тоді ж увійшли до наглядової ради Нікопольського заводу феросплавів. 2013 року до них приєднався Гінер.

Російський бізнес Гінера в Україні: Місія - збереження

Агресія Росії поставила весь російський бізнес, який мав активи в Україні, у скрутне становище. Особливо це стосувалося ЗС Енерджі, яка володіла розподільчою енергокомпанією у Севастополі. Проголосувавши за приєднання Криму Бабаков публічно підтримав анексію. Колишній харків’янин Гінер, схоже, теж зробив цей вибір, випливає із запису засідання виконкому Російського футбольного союзу, присвяченого приєднанню Криму. Її стенограму опублікувала російська Нова газета . Санкцій я не боюся. Я вам даю слово. Бо маю бізнес на 85% зараз в Україні, 15 — кримських. Я їм сказав: нічого, я робитиму так, як це вигідно Російській Федерації », - заявив один із учасників. Цю цитату видання супроводжувало фотографією Гінера. 2016-го він став засновником російської компанії «Севенергозбут» і офіційно вийшов через два роки.

Поступово почали відбуватися зміни у структурі приналежності українського бізнесу. У 2014 році було засновано VS Energy Latvia, яка отримала 90% у голландській компанії групи.

Після змін в українському законодавстві, яке зобов’язало розкрити кінцевих бізнес-бенефіціарів, відкрилися і кінцеві власники VS Energy. Як виявилося, відомими підприємствами, які ЗМІ звикли асоціювати із російським капіталом, володіють абсолютно невідомі люди.

Енергетичний бізнес з того часу і досі через сейшельську Worldwide Holding Group Corp офіційно контролюють громадяни Латвії Артурс Альтбергс, Валтс Вігантс, Віліс Дамбінш та Німеччини — Олег Сізерман та Марина Ярославська.

На початок 2023-го вони володіють Житомир-, Кіровоград-, Чернівці-, Херсон- та Рівнообленерго.

Готелі - громадянка Франції Наталія Селіванова через люксембурзьку Financière Egine SA.

Вона кінцева власниця Прем’єр Паласа, готелів Дністер (Львів), одеської Юності (працює під брендом Premier). Крім них, Печерський суд у грудні наклав арешт на готелі Русь, Лібідь, Славутич у Києві та готель Компас у Олександрії.

Саме ці люди вже понад сім років фігурують у заявах, угодах та документах, зокрема дозволах Антимонопольного комітету, який погоджує купівлю чи продаж активів — обов’язковий елемент реструктуризації.

Згодом з’явилося більше ясності, хто вони.

Валтс і Дамбіньш як представники фірми з назвою VD Nominees працювали з компаніями всіх трьох «медійних» власників VS Energy, випливає з публікацій Панамського архіву .

Країни Прибалтики 20 років тому вважалися напівофшором, там працювало багато бізнесменів з Росії та України, згадує один із співрозмовників NV. Дамбіш спочатку допомагав Бабакову, а той привів їх до Гінера та Воєводіна.

Російський бізнес Гінера в Україні

Консалтингова компанія Дамбіньша працювала з фірмами Бабакова, Гінера та Воєводіна (Фото: Panama Papers)

Крім того, він міг займатися не лише діловим консалтингом. 17 березня 2016 року в Женеві Дамбіньш зустрівся з двома депутатами Європарламенту, зокрема Жан-Люком Шафхаузером — представником «Національного фронту» Марін Ле Пен — та обговорював можливості надання партії нового кредиту з Росії, написав балтійський центр журналістських розслідувань Re: Baltica разом із французьким Mediapart . Шафхаузер підтвердив журналістам факт зустрічі і дав коментар: « Отримавши перший кредит, ми не могли отримати наступний у великих російських банках, це було б надто дивно з політичної точки зору… Віліс запропонував нові банки. Я сам не хотів у це вникати ».

Російський бізнес Гінера в Україні

Шафхаузер нібито визнав, що його візаві діяв за інструкцією від Бабакова. Дамбінш тоді відмовився обговорювати з журналістами деталі зустрічей, пославшись на професійну етику фінансового консультанта і заперечував, що Бабаков є його клієнтом.

Дальше більше.

Марина Ярославська виявилася екс-росіянкою та дружиною Гінера. У нього та його дітей також є німецьке громадянство, зізнавався бізнесмен в інтерв’ю РосЗМІ.

Олег Сізерман - з 2004 по 2019 роки був директором вже ліквідованої берлінської компанії з управління нерухомістю Vogis, власниками якої були Гінер та Воєводін, з’ясував Deutsche Welle .

Наталія Селіванова – дружина Воєводіна, встановила РадіоСвобода . Сам Воєводін, крім російського, також має ізраїльське і словацьке громадянство. Останнє він отримав 2003-го, написала словацька Vsquare . Громадянами Словаччини тоді стали Селіванова та дружина Бабакова Ірина, з’ясували журналісти.

Російський бізнес Гінера в Україні. Більше не номінали

Перше інтерв’ю нового співвласника Дамбіньша з’явилося в українській пресі в травні 2022-го, через 7 років після офіційної купівлі цього бізнесу і через чотири місяці після початку великої війни. Останнє – у листопаді. Ступінь їхньої інформативності збільшувалася пропорційно появі нових і нових журналістських розслідувань, які складали загальну картину в неприємний для компанії пазл.

Ось короткий виклад найзмістовнішої бесіди Дамбіньша з Forbes Baltic від 3 листопада 2022 року.

Віліс Дамбіньш

Про стосунки з Бабаковим

У 2007 році ми розпочали бізнес з управління активами. Олександр Бабаков та представники його родини стали одними з наших перших клієнтів. Ми мали позитивний досвід роботи ще наприкінці 90-х. Тоді Бабаков та його компанії були клієнтами очолюваного нами банку. У той же час ми познайомились із Євгеном Гінером. Він і голова гурту Михайло Спектор найняли нас для роботи у VS Energy.

Про завдання в компанії

У бізнес із розподілу електроенергії ми спочатку зайшли як консультанти, щоб рефінансувати великі кредитні зобов’язання в Україні зі ставкою 16-20% річних у банках за кордоном. 2009-го ми шукали стратегічного інвестора, який би купив частину чи всі акції групи.

Про викуп бізнесу

2013 року всім стало зрозуміло, що загальна ситуація в групі дуже погана. Рефінансувати заборгованість за межі України було неможливо. Ми зрозуміли, що самі маємо запропонувати викуп колишнім акціонерам і стати інвесторами. Борги компанії сягали майже $600 млн, і більшість акціонерів раділи, що хтось заплатить за ці акції. Ми пропонували найбільшому власнику VS Energy того часу, Гінеру.

Про умови оплати

Угода про придбання була завершена у 2014 році, вона була структурована за принципами management-buy-out, що передбачає поступову оплату попереднім акціонерам. Ми фінансували угоду за рахунок власних коштів завдяки попереднім успішним проектам. Наприклад, інвестиціям у Ризький торговий порт, ряду проектів нерухомості в Латвії та за кордоном.

Про російських клієнтів

Співпраця з Бабаковим поступово припинилася, бо він почав брати активну участь у політиці. Після анексії Криму та вторгнення на схід України у 2014 році ми повністю припинили співпрацю з російськими клієнтами. Що стосується компанії AED International , то якийсь час ми нею керували . AED International була незначною компанією. З VS Energy ні вона, ні Олександр Бабаков ніколи не мали жодного зв’язку.

Про Марину Ярославську

Вона володіла 20% акцій компанії вже на момент початку угоди. Вона категорично відмовилася продавати свою частку, яку отримала від чоловіка у процесі врегулювання невідомих нам майнових стосунків.

Про Наталю Селіванову

VS Energy не володіє готелями. У мене в цьому бізнесі 16%, громадянка Франції Наталія Селіванова — 84%. Вона отримала ці активи під час розлучення з паном Воєводиним. Моя відповідальність – це управління, фінанси, оперативна діяльність.

Про Сізермана, Гінера і Воєводина

Я нічого не знаю про німецьку компанію Vogis. Якщо там Гінер, мене це не дивує, тому що всі ці люди знайомі один з одним. Але якщо люди беруть участь в одній компанії в певний момент, це не означає автоматично, що всі компанії теж пов’язані.

Про Путіна та Україну

Ми щодня допомагаємо українській армії у боротьбі з російськими окупантами. Усі, хто стежить за ситуацією в Росії та Україні, зрозуміють, що жодне лавірування у воєнний час неможливе. Чи дійсно хтось думає, що Путін і російська влада дозволять компаніям російських громадян надавати мільйонну допомогу українській армії? Ця розмова несерйозна.

Про продаж двох обленерго ДПЕК

2018 року ситуація в нашій групі була катастрофічно складною — Альфа-банк та Ощадбанк готувалися розпочати процес агресивного стягнення боргів. Продаж двох компаній був єдиним виходом.

Про зустріч із французьким депутатом

Французький юрист, якого я знаю з 2003 року, запитав, чи можу я зустрітися з двома джентльменами, які мають питання про російські банки, бо я вважався компетентним у цих питаннях. Дізнавшись під час бесіди, що вони пов’язані з політичною партією і мають питання, як отримати кредит у Росії, я пояснив, що не маю можливості допомогти їм.

Російський бізнес Гінера в Україні. Слово юристам

Деякі відповіді Дамбінша можуть звучати нелогічно або суперечать вже відомим фактам. І викликають нові запитання. Наприклад, чому він упевнений, що Бабаков не мав відношення до VS Energy, якщо той про це говорив у ЗМІ? Чому Гінер не продав сам кілька компаній для розрахунку з банками, а перевів цей тягар на своїх екс-консультантів? Якщо продаж справді відбувся і був завершений у 2014-му, чому він наприкінці року, у грудні, Гінер казав росЗМІ , що в Україні знаходиться його основний бізнес і він продовжує там працювати? Зрештою, кому, окрім Гінера, скільки і за який термін мають сплатити всю суму нові акціонери? Чи мають компанії кредити від фірм, пов’язаних з екс-власниками, за якими вони можуть отримувати реальні доходи?

Це допоможе зрозуміти, хто реально володіє бізнесом і чи продовжують колишні консультанти хоча б частково виконувати номінальні функції. Від відповідей, швидше за все, залежить, чи загрожує групі (чи групам) конфіскація активів. Розібратися в цьому – робота контролюючих органів.

Які плани вони мають щодо VS Energy? NV запитала про це Агію Загребельську, голову спрямування мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК. Саме це відомство зараз веде проект « Війна та санкції », створюючи базу з підсанкційних осіб та кандидатів на потрапляння до санкційних списків.

Російський бізнес Гінера в Україні. Чи загрожує конфіскація всіх активів цієї умовної групи, яких саме і чому?

На сьогоднішній день це, мабуть, один із найскладніших кейсів у цій частині, з якою працює Україна. Через ймовірні зв’язки з російським злочинним середовищем вони не вдавалися до класичних моделей структурування своїх активів. Усі активи, які сьогодні перебувають у полі уваги України, мають непросту систему власності, і довести саме юридично факт існування так званої групи та зв’язок із її трьома фактичними власниками буде непросто. НАЗК, за зверненням Міністерства юстиції, зараз опрацьовує це питання. Попередньо плануємо протягом наступного тижня завершити свою частину роботи та зможемо докладніше розповісти, що ми знайшли.

Однак щоб не створювати завищених очікувань, одразу зазначу, що для успіху цієї справи (конфіскація всіх активів так званої групи) знадобиться залучення не лише українських правоохоронних органів, які мають ширший, ніж НАЗК та Мін’юст, інструментарій для пошуку доказів, а й ресурс наших партнерів, починаючи від латвійської влади. Адже саме резидентами Латвії є особи, які, можливо, є підставними власниками, а США сьогодні проводить розслідування щодо Бабакова.

Російський бізнес Гінера в Україні. Що має статися для цього? Рішення суду чи достатньо рішення РНБО щодо подання НАЗК чи іншого відомства?

Насамперед, для цього потрібно зібрати достатньо доказів. В іншому випадку замість конфіскації ці особи отримають рішення суду, яке легітимізуватиме їхню непричетність до цих активів. І не тому, що так є насправді, а тому що Україна не змогла це довести.

Російський бізнес Гінера в Україні. Чому НАЗК наклало санкції на Михайла Воєводіна, хоча жодна країна цього більше не зробила?

Це не єдина особа, до якої застосовано санкції лише в Україні. Ми разом із партнерами лише рухаємося у напрямку віддзеркалювання санкцій один одного. Хоча це є одним із наших пріоритетів, оскільки ефективність санкцій серед іншого залежить від кількості юрисдикцій, що до них приєдналися. НАЗК не є суб’єктом, що застосовує санкції. Рішення ухвалюється РНБО та вводиться в дію указом президента. НАЗК навіть не включено до переліку органів, які можуть подавати пропозиції щодо застосування санкцій. Тому, мабуть, коректніше це питання ставити не нам. Хоча ми повністю підтримуємо рішення щодо застосування санкцій до Воєводіна. Вважаємо його справедливим та обґрунтованим.

Російський бізнес Гінера в Україні. Між двома вогнями

З одного боку, час працює не на користь контролюючих органів. Старі компанії можуть у черговий раз змінити власників чи піти на ліквідацію, ускладнивши пошуки. З іншого боку, зараз можна розкрити подробиці дуже давніх подій, тим більше за допомогою міжнародних правоохоронців. Ще одне можливе завдання, де не обійтися без допомоги ззовні, — дослідження рівня доходів колишніх консультантів, щоб визначити їхню здатність сплатити таку угоду, наголошували співрозмовники Deutsche Welle. А йдеться про сотні мільйонів доларів. Третя — визначення ступеня афілійованості Євгена Гінера та Марини Ярославської чи Михайла Воєводіна та Наталії Селіванової для ухвалення виваженого рішення.

Тим часом колишня велика група поступово втрачає активи. Слідом за Київ- і Одесаобленерго, що відійшли Ахметову в 2019-му, зі списку компанії, що асоціювалися з VS Energy, зник ТЦ Метрополіс. Його новий власник Руслан Шостак вже відкрив на його місці оновлений ТЦ Lake Plaza. Після поділу обленерго на енергопостачальні та збутові компанії, другі вже втратили чіткий зв’язок із групою через структуру власності . Не потрапила до жодної з двох груп металургія.

Але нарешті, коли буде досить відомий весь юридичний ланцюжок, чи буде він відображати реальність? В українському бізнесі іноді укладаються «понятійні» угоди, як у Коломойського з Пінчуком. "Одна справа - юридична структура, інша - реальний стан речей", - ділиться з NV співрозмовник, близько знайомий з бізнесом групи. За його словами, інші ключові партнери кілька років тому домовилися з Воєводиним, що вже давно живе у Швейцарії, про вихід з українського бізнесу, залишивши собі російський.

Схожу інформацію про розлучення колишніх партнерів оприлюднив у 2021 році депутат Андрій Герус: « За моєю інформацією, група VS Energy (енергетика, обленерго, готельний бізнес, харчова промисловість) змінила структуру акціонерів. Михайло Воєводін минулого року викупив частки у Євгена Гінера та Олександра Бабакова. Таким чином, у VS Energy тепер лише один акціонер – Воєводін ». Зробив він це начебто б узяв кредит у одного з найбагатших українських бізнесменів.

" Бабаков давно не має до групи жодного відношення ", - розповідав у березні 2021-го Лівому березі екс-менеджер "словаків" Борис Баум.

Саме із цим, за словами співрозмовника NV, пов’язана проукраїнська позиція гурту. При цьому Дамбіньш може володіти реальним менеджерським пакетом.

« РФ є державою-агресором, яка ще довгий час у всьому світі асоціюватиметься лише з тими страшними злочинами та безпрецедентною різаниною, скоєною в Бучі, Бородянці, Гостомелі, Маріуполі, Харкові та інших містах України », - заявляють на сайті Premier Hotels власники Financierie Селіванова та Дамбіньш.

«Геноцид українського народу, руйнування всієї інфраструктури країни, ядерний шантаж світу, який вчиняє вище керівництво РФ, — ці та інші злочини проти людяності будуть засуджені поколіннями та отримають належну правову оцінку», — йдеться у заяві українського ВС Енерджі. Російська армія робить винятків і вперто знищує їх енергокомпанії Півдні.

У відповіді на запит NV, у ВС Енерджі вкотре наголосили, що її власники — громадяни ЄС, які вже згадувалися, і висловили розуміння, що українські правоохоронні органи мають проводити детальне розслідування діяльності та структури власності. "Це має покінчити з усіма спекуляціями навколо цієї теми", - заявляють у VS Energy.

З останньою тезою складно не погодитися.

Skelet.Info